Думки зовнішніх зацікавлених сторін
ОНОВЛЕНО 18 січ. 2023 р.
Команда Meta із взаємодії із зацікавленими сторонами з питань політики щодо контенту взаємодіє з організаціями громадянського суспільства, вченими та іншими лідерами думок, щоб збирати їхні знання й досвід під час розробки нашої політики щодо контенту. Ми працюємо з внутрішніми командами, щоб внести зворотний зв’язок від зацікавлених сторін у процес розробки політики. Наша мета — створити політику, яка відображає широкий внесок інклюзивної бази зацікавлених сторін.
Нас часто запитують, як взаємодія із зацікавленими сторонами допомогла сформувати нашу політику щодо контенту. Нижче наведено декілька прикладів.
1. СПІЛЬНА РОБОТА НАД ШКІДЛИВИМИ СТЕРЕОТИПАМИ
У межах Політики щодо мови ворожнечі Meta розробила політику щодо усунення шкідливих стереотипів. Залучення зацікавлених сторін допомогло команді з розробки політики щодо контенту створити основу для розуміння й усунення цих стереотипів. Наша команда консультувалася із зацікавленими сторонами з усього світу, зокрема академічними фахівцями з питань мови ворожнечі, соціальними психологами, істориками й організаціями громадянського суспільства в галузі свободи слова. Зацікавлені сторони допомогли нам зрозуміти, наскільки важливу роль мають історична дискримінація та статус меншості у створенні стереотипів. Експерти також підкреслили, що шкідливі стереотипи змушують людей почуватися небезпечно в громадських місцях і заважають їм брати участь у житті суспільства як громадяни.
2. МОВА ВОРОЖНЕЧІ КОНТЕНТ, ЩО ОБРАЖАЄ ЛЮДЕЙ ТА КОНЦЕПЦІЇ
Основну увагу в нашій Політиці щодо мови ворожнечі зосереджено на контенті, що ображає людей. Водночас, згідно з нашими політиками, ми зазвичай дозволяємо публікувати контент, що ображає концепції, ідеї, практики, переконання та інституції, щоб забезпечити широке обговорення таких тем. Однак ми почули від зацікавлених сторін і користувачів, що дозвіл критикувати та ображати інституції чи концепції, які тісно пов’язані з людьми з певною характеристикою з особливими захистом, за деяких обставин може призвести до шкоди — зокрема, можливо, насильства й залякування. Ці відгуки спонукали нас ініціювати розробку політики в цій галузі наших стандартів щодо мови ворожнечі. Ми співпрацювали з широким колом вчених та організацій громадянського суспільства, зокрема експертами з небезпечних висловлювань і запобігання злочинам, спеціалістами з прав людини, соціальними психологами, які вивчають питання особистої ідентичності, захисниками свободи слова, а також групами, які представляють релігійні й нерелігійні світогляди. Наша переглянута політика передбачає, що за певних обставин ми будемо видаляти «контент, який ображає концепції, інституції, ідеї, практики чи переконання, пов’язані з характеристиками з особливим захистом, які можуть сприяти неминучому заподіянню фізичної шкоди, залякуванню або дискримінації щодо людей, пов’язаних із цими характеристиками з особливим захистом». Ознайомтеся з розділом нашої Політики щодо мови ворожнечі, у якому для застосування правил потрібна додаткова інформація та/або контекст.
3. РОЗУМІННЯ ДЕРЖАВНИХ ЗМІ
Щоб дати визначення поняття державні ЗМІ, ми проконсультувалися зі світовими експертами, що спеціалізуються в галузі ЗМІ, управління та прав людини. Ці консультації стали дуже важливим компонентом розуміння того, як уряди можуть здійснювати редакційний контроль над певними ЗМІ. Ми співпрацювали з провідними експертами з питань свободи преси, зокрема такими організаціями, як «Репортери без кордонів», Center for International Media Assistance, European Journalism Centre, Оксфордський університет, Center for Media, Центр досліджень медіа та журналістики (CMDS) при Центральноєвропейському університеті, Рада Європи, ЮНЕСКО, Global Forum for Media Development (GFMD), African Centre for Media Excellence (ACME), SOS Support Public Broadcasting Coalition та іншими. Ми знаємо, що уряди продовжують використовувати механізми фінансування для контролю за ЗМІ, але сам цей факт не відображає повної картини. Саме тому наше визначення ЗМІ, контрольованих державою, виходить за межі оцінки фінансового контролю чи власності й включає оцінку редакційного контролю, який здійснюється урядом.
4. СЕКСУАЛЬНА ЕКСПЛУАТАЦІЯ ДОРОСЛИХ
Зацікавлені сторони мали важливу роль у формуванні нашої Політики щодо сексуальної експлуатації дорослих. Наприклад, під час розробки нашого підходу до контенту, що ідентифікує дорослих жертв сексуального насильства у випадках, коли користувачі поширюють історії жертв або посилюють їхні голоси, ми взаємодіяли з широким колом вчених та організацій громадянського суспільства, на яких впливає ця політика, зокрема журналістами, правознавцями, феміністськими й активістськими групи, а також НУО, які займаються захистом прав жінок. Спільна робота з ними допомогла нам розробити політику, яка спрямована на те, щоб дати можливість висловитися суспільним рухам і кампаніям із підвищення обізнаності, але водночас поважати гідність та недоторканність приватного життя жертв.
5. РЕАГУВАННЯ НА ЕКСПЛУАТАЦІЮ ЛЮДЕЙ ТА ПОВАГА ДО ШУКАЧІВ ПРИТУЛКУ
Наша Політика щодо експлуатації людей давно забороняє користувачам розміщувати контент, що містить пропозиції послуг із контрабанди людей. Однак у наших політиках передбачені певні послаблення для контенту, що містить запити на послуги контрабанди. У 2021 році ми переглянули наш підхід із залученням зовнішніх зацікавлених сторін, зокрема правозахисників, експертів із транснаціональної злочинності, агентств ООН і НУО, які вказали на складний компроміс: хоча пропозиції послуг із контрабанди можуть полегшити життя тим, хто використовує наші платформи для отримання наживи на вразливих людях, видалення таких повідомлень може завадити людям шукати безпеки чи використовувати своє право на отримання притулку. Зрештою, експерти допомогли нам вирішити, що ми можемо знизити ризики експлуатації людей, водночас поважаючи права наших користувачів. Тож ми оновили нашу політику, щоб видалити послаблення щодо послуг із контрабанди людей, а також вирішили додавати до видаленого контенту інформаційну сторінку. Ця сторінка, розроблена в консультації із зовнішніми експертами, містить докладну інформацію про права людей як біженців і шукачів притулку, а також про те, як вони можуть уникнути експлуатації.
6. ВНЕСОК ДО ПРОТОКОЛУ ПОЛІТИКИ В КРИЗОВИХ СИТУАЦІЯХ
У 2022 році ми опублікували наш Протокол політики в кризових ситуаціях (ППКС), щоб систематизувати наше реагування на кризи в політиках щодо контенту. Ця структура створена на основі рекомендацій Наглядової ради й допомагає оцінювати кризові ситуації, які можуть вимагати особливої відповіді в політиках. Під час розробки ППКС ми консультувалися зі світовими експертами, які мають досвід у галузі національної безпеки, міжнародних відносин, гуманітарного реагування, запобігання конфліктам, а також прав людини; ми вивчали, як посилити наявні процедури й включити нові компоненти, як-от критерії входу та виходу з кризи. Зацікавлені сторони допомогли виявити ключові сигнали, які потрібно використовувати для визначення того, чи було досягнуто порогу кризи. Наші зацікавлені сторони з різних частин світу представили погляди з регіонів, які значно відрізняються за політичною стабільністю. Загалом внесок зацікавлених сторін допоміг гарантувати, що протокол робить наше реагування на кризову ситуацію більш своєчасним, систематичним і справедливим. Докладнішетут та тут.
7. ОРГАНІЗОВАНЕ АБО МАСОВЕ ПЕРЕСЛІДУВАННЯ
У межах нашого підходу до боротьби з цькуванням і переслідуванням ми взаємодіяли з широким колом зацікавлених сторін, на яких безпосередньо вплинуло організоване або масове переслідування, зокрема активістами з питань прав жінок, представниками спільноти ЛГБТКІ+ та меншин, журналістами, активістами з питань прав людини та громадськими діячами. Ми також консультувалися з експертами, які вивчають онлайн-переслідування та спонсоровані державою інформаційно-психологічні операції, а також із захисниками свободи слова. Зацікавлені сторони підтвердили, що як законний активізм, так і шкідливе організоване переслідування можуть мати однакову форму в мережі, як-от масові скарги, потік коментарів або публікування великої кількості хештегів. Тому вони рекомендували нам зосередитись на факторах, що залежать від контексту, щоб розрізняти такі варіанти поведінки в мережі, приділяючи особливу увагу характеру розміщеного контенту, впливу на жертву й потенційній шкоді в реальному світі. Отримані нами відгуки допомогли нам розробити першу ітерацію нашої політики щодо організованого й масового переслідування, яка є частиною нашої Політики щодо цькування та переслідування.